У столиці відбувся масштабний концерт, присвячений пам’яті народного артиста України Степана Гіги. Захід пройшов із повністю розпроданими квитками — Палац спорту був заповнений, а атмосфера вечора стала свідченням глибокої любові публіки до творчості артиста.
Концерт розпочався без затримок і тривав майже три години. Відкриттям стала пісня «Цей сон» у виконанні самого Степана Гіги в записі, під яку демонстрували архівні кадри з його життя. Протягом усього вечора відеоряд доповнював виступи, створюючи особливий емоційний настрій.
Першими на сцену вийшли діти артиста — Степан Гіга-молодший і Квітослава Гіга. Вони не лише відкрили концерт, а й представили нові композиції. Квітослава також виступила у дуеті з Романом Скорпіоном.
У програмі взяли участь десятки українських артистів, які переосмислили хіти Гіги у власному стилі. Серед яскравих моментів — дует Степана Гіги-молодшого з alyona alyona, виступи гурту ТІК, FIINKA, Ivan Navi, Олі Цибульської, Artem Pivovarov, Наталії Бучинської та інших. Особливе звучання отримали як ліричні, так і динамічні композиції, зокрема «Яворина», «Чорні троянди» та «Смереки осінні не знають».
Цікаво, що деякі культові пісні звучали кілька разів у різних інтерпретаціях — це ще раз підкреслило їхню популярність і значення для слухачів.
Під час концерту також відбувався благодійний збір на підтримку батальйону «Фенікс», організований фондом «Сучасна Україна». Окремий номер із гумористичним акцентом представили «Лісапетний батальйон» разом із Василем Байдаком.
Попри повітряну тривогу, глядачі не розходилися — багато хто залишався біля Палацу спорту, продовжуючи співати улюблені пісні. Частина артистів виконала свої номери вже в межах телевізійної зйомки.
Ведучими вечора стали Гриць Драпак і Катя Сташко. За організацію відповідав Роман Слобода, режисером-постановником виступив Михайло Харченко, а PR-супровід забезпечила Марина Осаула.
Знаковою подією стало й те, що саме цього дня петиція про присвоєння Степану Гізі звання Героя України посмертно набрала необхідну кількість голосів — понад 25 тисяч.
Цей концерт став не лише музичним триб’ютом, а й проявом народної вдячності. Пісні Степана Гіги знову об’єднали тисячі людей — у залі та далеко за його межами.
